Багато людей з дня на день живуть надією, що ось-ось ще трішечки і жити обов’язково стане краще. Однак мрії багатьох про омріяне та краще майбутнє дуже часто розбиваються об жорстоку реальність, залишаючи на серці приторний присмак розчарування.
І справді, чим більше плекати надії на краще майбутнє і жити лиш очікуванням коли нарешті настане цей так бажана, щаслива мить, то ця мить ніколи може так і не настати!..
Шалені зміни, які відбуваються в сучасному світі на стільки сильно впливають також і на наше світосприйняття та самопочуття, що якщо ми хоч на мить не зупинимось і не зробимо «спасительну паузу» та не усвідомимо, що саме «СЬОГОДНІ» – ТУТ І ЗАРАЗ – Є ТА БАЖАНА І ЩАСЛИВА МИТЬ, то ризикуємо перетворитись на невротиків, які розумітимуть, що життя проходить повз нас, а ми, на жаль, лиш спостерігаємо як воно невпинно втікає від нас.
Через Святе Писання ми можемо відновити в нашому серці НЕЗМІННЕ МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ ІЗ БОГОМ, щоби почути від Нього, що СЬОГОДНІ – це день, в якому пульсує справжнє життя з усім його різноманіттям. В серці людини починаються ці зміни, які ми очікуємо на зовні. Тому ідімо на зустріч із Творцем Всесвіту і Він через нас почне змінювати світ довкола нас!
Молимось «Царю небесний» та ідемо на зустріч з Богом в Його Слові!
ПСАЛОМ 33
Ликуйте, праведні, у Господі: правим хвала личить.
Прославляйте Господа гуслами, співайте йому на десятиструнній гарфі.
Співайте йому нову пісню, грайте на струнах добре, гучно.
Бо Господнє слово праве, і всяке діло його – вірне.
Він любить справедливість і право, ласки Господньої земля повна.
Словом Господнім створене небо, і подихом уст його – вся його оздоба.
Він, немов у бурдюк, збирає морські води, до зборищ кладе водяні безодні.
Нехай шанує Господа вся земля; нехай його бояться всі, що живуть на світі!
Бо він сказав, і сталось; він повелів, і постало.
Господь раду народів зводить нанівець, і думки людські обертає на ніщо.
Господня ж постанова стоїть повіки: помисли його серця від роду й до роду.
Щасливий народ, Бог якого – Господь, народ, якого вибрав він собі у спадщину.
Господь із неба поглядає, він бачить усіх дітей людських.
Він дивиться з місця побуту свого на всіх землі мешканців,
Він, що сотворив серця усіх їх, вважає на всі їхні діла.
Не переможе цар великим військом і не спасеться лицар силою великою.
Марна надія конем перемогти, він не врятує великою силою своєю.
Ось очі Господа на тих, що його бояться, що уповають на його ласку,
щоб рятувати їхнє життя від смерти і живити їх у голоднечі.
Душа наша Господа чекає; він – наша допомога, щит наш.
Ним веселиться наше серце, бо на святе його ім’я ми уповаєм.
Нехай твоя ласка, Господи, буде над нами, бо ми надіємось на тебе.
